1 (изменено: poligraf, 19.01.2010 13:57:19)

Тема: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

[center]http://i077.radikal.ru/1001/a2/ce2264f47073.jpg[/center]

Вже не за горами той день, коли Ми почнемо святкувати 20 років нашому любому та непереможному клубові! Можливо, за європейськими футбольними мірками, 20 років то вже й не дуже багато, але Ми разом з клубом встигли пережити майже усе: 2, 1-ша та Вишка, перемоги, поразки, припинення фінансування та існування клубу і знов повернення на футбольрну карту України! Поки Ми разом, Ми - непереможні! Створюючи цю тему, я насамперед хочу Вам розказати та показати історію становлення нашого клубу. Тут будуть публікуватися інтервю, фотки та інше починаючи з 1990 року і до сьогодення. І Вас закликаю теж саме робити, можливо у Вас є якась цікава інфа, яка ще не публікувалася на нашому форумі чи головній сторінці сайту, Ви - не соромтесь, а беріть активну участь!
Розпочну я з фото: ось такі прикольні вимпели були в історії нашого клубу:
http://s48.radikal.ru/i122/1001/ae/44a44d1e4ee2t.jpghttp://s13.radikal.ru/i186/1001/4c/afbea7f12706t.jpghttp://s09.radikal.ru/i182/1001/6d/e4fcf5196596t.jpg

"Безвыходных ситуаций не существует! Если нет Выхода, мы выйдем через Вход"
www.museum.dp.ua

2

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

а як же Олександрійський Шахтар?
хіба Поліграфтехніка не стала правоприємником команди, що представляла Олександрію в союзні часи?
Після відновлення команди у 2004-му Лавренко навіть почав дискусію серед вболівальників, чи не назваться нам Шахтарем.
Цікаво знати думку форумчан!

3 (изменено: poligraf, 19.01.2010 15:39:58)

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

Я не знаю, що там Лавренко казав, але ж він сам наголосив на тому, що у цьому році Ми святкуємо 20 років клубу. Якби Ми були правоприємниками "Шахтаря", то святкували б зовсім іншу дату wink І до того ж Лавренко може казати що завгодно, але поки він це не підкріпить юридично, його слова й гроша ломаного не кошутують tongue
А поки Лавренко вирішує цю справу big_smile кидаю Вам наступну хфоточку команди зразка "Березень 2003 рік". Ми тоді грали у Вишці і саме у березні клуб змінив назву з ФК на ПФК, але це вже зовсім інша історія, про неї побалакаємо у наступному пості.
Склад команди такий був:
1. Голкіпери: Чопик, Стороженко, Хрієнко, Карпов
2. Захист: Мокрицький, Ратій, Гаврюшов, Первак, Козарь, Журка
3. Півзахист: Буличьов, Вітер, Приходько, Слюсар, Селезньов, Шевчук, Жилін, Городов, Сібіряков.
4. Напад: Телятников, Покладок, Розлач, Ярош, Козакевич, Нодь, Шпірка.
http://s60.radikal.ru/i169/1001/2c/11a26698a2bft.jpg

"Безвыходных ситуаций не существует! Если нет Выхода, мы выйдем через Вход"
www.museum.dp.ua

4

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

я так розумію, ти виложив фото плакату. А є цей плакат в оригіналі, щоб його можна було відсканувати?

5

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

Марко пишет:

я так розумію, ти виложив фото плакату. А є цей плакат в оригіналі, щоб його можна було відсканувати?

Плакат є і не один, ще в мене є кажись два плакати wink Але ж ти розумієш, що вони великого формату smile

"Безвыходных ситуаций не существует! Если нет Выхода, мы выйдем через Вход"
www.museum.dp.ua

6 (изменено: poligraf, 20.01.2010 10:27:56)

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

Продовжуємо тему 2003 року... Напередедодні старту весняної частини чемпіонату президент клубу - М.М. Лавренко дав інтервю на телеканалі ТРК "КТМ": пропоную його вашій увазі.

Что касается изменения названия футбольного клуба, то Николай Николаевич сказал, что это решение его акционеров, которые помогают клубу сейчас не столько развиваться, сколько выживать. Ситуация в футбольном клубе очень сложная: прежде всего, существуют финансовые проблемы, в т.ч. и задолженность перед футболистами. Клуб остался "сам на сам". Лишь частично он финансируется из областного бюджета, который кроме нашего клуба, включил в себя и "Зирку". Согласно же требованиям ПФЛ, уровень высшей лиги сейчас на два и более порядков выше, чем несколько лет назад. А поскольку требования и инструкции, которые клуб должен выполнять в соответствии с новыми требованиями, являются очень сложными, ситуация еще больше усугубится. Клубу будет сложнее, Это в то время, когда в таких городах как Полтаве, Харькове, Симферополе, с которыми мы выступаем как бы на равных, не говоря уже о Донецке и Киеве футбольные клубы насчитывают штатное расписание около 120 единиц персонала. Кроме того, город, который принимает команды высшей лиги, должен иметь как минимум 3-звездочную гостиницу, что является уже требованием ФИФА-УЕФА.
Что касается спортивной арены, то Николай Николаевич сказал, что практически невозможно было подготовить поле к нормальным условиям игры.
Как одно из требований к полю - необходим его подогрев, который, по самым скромным подсчетам, стоит "всего-навсего" 100 тыс.долларов, это не считая того, что необходимо сделать техническую подготовку электрических сооружений, сетей, трансформаторных подстанций. Все это сегодня сделать в Александрии практически невозможно. Но, сказал Н.Лавренко, мы будем делать все возможное и невозможное, привлекать специалистов, и ежедневно работаем над тем, чтобы привести стадион в соответствующее состояние.
Почетный президент ФК остановился на том, что у каждого человека есть граница, у которой он должен остановиться и спросить у себя самого: для Чего это все, и что это? Внешний и внутренний вопрос в клубе - вопрос, касающийся, его дальнейшего существования. И это не какое-то обострение ситуации
- Мы всегда считали, что ФК Александрии нужен. Если же кто-то еще считает, что для кого-то футбольный клуб является политическим и экономическим фундаментом, то, - сказал Н.Лавренко, - это вовсе не так.
Вопрос связан с тем, что спустя определенное время ситуация может сложиться таким образом, что клуб перестанет существовать как профессиональная команда. И что он хотел бы, что-бы нашелся человек, который бы принял участие в материальной поддержке команды.
-    Мне могут задать встречный вопрос, что без футбола Александрия жила и может жить. Я соглашаюсь с этим. Сегодня, действительно, существует много экономических и социальных проблем в городе - это реальность. Но, я думаю, что мы только тогда оцениваем утрату, когда что-то теряем.
Николай Николаевич поделился с болельщиками, что в Кировограде объединились промышленники, бизнесмены для того, чтобы финансировать кировоградский футбол, ПОМИМО областного бюджета. В течение одного года, при поддержке и организации главы областной госадминистрации,  произведена реконструкция главной спортивной арены областного центра. Каждое предприятие взяло для себя отдельный сектор, где, провело реконструкционные работы, затем оборудовали их новыми пластмассовыми креслами. И сегодня стадион "Зирка" соответствует нормам высшей лиги. Ежемесячно формируется специальный бюджет для помощи футболу Кировограда, и стоит задача - только высшая лига, и не только: стартовать так, чтобы быть как минимум в шестерке лучших.
-    К сожалению, у нас все это отсутствует. Почему-то многие думают, что наш футбольный клуб связан только с моим именем. Хочу сказать, что я готов, и у меня было желание отдать, передать клуб. Но все должны понять, что если Лавренко оставит команду, его сделают виноватым в любом случае. Скажут: "Довел команду". Никто никого ни в чем не хочет обвинить. Но мы должны понять - или хотим мы иметь команду в городе, и проводить спортивные праздники для наших людей, создавать фан-клубы для подростков и молодежи, тем самым отвлекая их от пагубных увлечений, или же...
Что касается планов на второй круг, то почетный президент заверил болельщиков, что команда будет бороться до конца, насколько хватит у нее сил. И все сделает для того, чтобы остаться и закрепиться в высшей лиге. И это несмотря на то, что в кулуа¬рах нас "занесли в списки" покидающих высшую лигу.
-    Но как бы там ни было, мы навсегда останемся в истории отечественного футбола, как команда которая имеет свой характер, волю и любовь к футболу - сказал в заключение Николаи Николаевич.

Та на останок пропоную вашій увазі хфото перепусток на стадіон, які свого часу роздавав клуб найпалкішим прихильникам ПФКО big_smile
http://s57.radikal.ru/i157/1001/96/df1c826c2bf7t.jpghttp://s11.radikal.ru/i183/1001/bd/5cc77f92104ct.jpghttp://s005.radikal.ru/i210/1001/5a/68ce5aff85d8t.jpg

"Безвыходных ситуаций не существует! Если нет Выхода, мы выйдем через Вход"
www.museum.dp.ua

7

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

100% AMF !

8

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

Клуб проводе опитування на визначення символічної збірної 20-річчя
http://pfcalexandria.com.ua/news,1,444.htm

9

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

оо...це вже цікаво

ULTRAS THE WAY OF LIFE!
http://pfca.com.ua/b/02en.gif

10 (изменено: poligraf, 21.01.2010 09:20:38)

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

[imgr]http://pfksimurq.com/uploads/posts/2009 … pokora.jpg[/imgr] Ну ось дійшла черга і до такого тренера, як Роман Михайлович Покора, котрий прийшов до клубу у 1999 році.
У сезоні 1999/2000 вісім турів олександрійська «Поліграфтехніка» була без головного тренера, після 7-го туру, коли команда зіграла внічию 2:2 вдома із запорізьким «Торпедо», 40-річний наставник Анатолій Раденко несподівано подав у відставку.
Обов'язки головного тренера «Поліграфтехніка» почав виконувати майстер спорту Григорій Іщенко, який працював другим тренером. На привеликий жаль, після відставки Раденка самобутній колектив з 8-го місця опустився на 14-те. Президент клубу Микола Лавренко посилено шукав достойного кандидата на посаду керманича клубу. Претендентів було чимало, у свій час в Олександрії перебував 47-річний фахівець із Запоріжжя Володимир Ходус (грав за «Металург», був наставником «Торпедо» (1989 р.) і полтавської «Ворскли» (1991 р.)). Але не підійшов.
І туточки на арені зявився Роман Покора. Пропоную вашій увазі його перше інтервю:

Роман Михайлович, почему вы не сразу согласились на приглашение президента «Полиграфтехники» возглавить команду?
Николай Николаевич попросил меня присмотреться к футболистам, дать оценку состоянию команды. С этой целью я посещал домашний матч с донецким «Шахтером-2» и посмотрел встречи в Киеве с ЦСКА-2.
Какой же вывод вы сделали для себя?
Команда перспективна и имеет потенциал. Очевидно, некоторые игроки после прошлогоднего взлета слишком успокоились, а это, знаю по своему опыту, смерти подобно. Отсюда функциональный спад, усталость игроков в концовках матчей, что и привело к потере очков.
Какие задачи поставило перед вами руководство клуба?
Побыстрей найти свою игру и вернуть утраченные позиции, возвратить команду в верхнюю часть турнирной таблицы. Ведь парадокс - клуб, находившийся в прошлом сезоне в пятерке сильнейших, опустился на опасное 14-е место, то есть в зону вылета во вторую лигу. Считаю, что по итогам чемпионата мы должны минимум находиться на 8-м месте.
За счет чего вам удалось в дебютном матче в качестве главного тренера вполне благополучно одолеть житомирское «Полесье» (3:1)?
Мне приятно, что футболисты прониклись важной идеей - возродить лицо команды, побыстрее выскочить из группы аутсайдеров. Желание победить чувствовалось на протяжении всего матча плюс хорошая реализация голевых моментов.
Будете ли вы менять состав в зимний период?
Руководством клуба обещана помощь в селекционной работе, хотя и сегодняшнему составу по плечу решать поставленные задачи.
Контракт с вами подписан?
Да, на год с продлением еще на год при условии выполнения обязательств. Семья осталась во Львове, а мне выделена служебная квартира.

Роман Михайлович Покора - майстер спорту. Тренував «Верес» (Рівне) - сезони 88-91 рр..; «Карпати» (Львів) - 91-92 рр..; «Волинь» (Луцьк) -92-95 рр..; «Скалу» (Стрий) - 95-96 рр..; «Гетьман» (Замось) - 97-98 років. (перша ліга чемпіонату Польщі), «Карпати» (Мукачеве) - 98-99 рр..; працював у «Полісся» (Житомир) та «Галичині» (Дрогобич). Має дві вищі освіти. З 2006 р. тренер ФК "Сімург" (Азербайджан)

"Безвыходных ситуаций не существует! Если нет Выхода, мы выйдем через Вход"
www.museum.dp.ua

11

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

Пропоную Вашій увазі фото: Еволюція клубної емблеми
Сама перша, то зі львов, а ось які були потім:
http://s005.radikal.ru/i211/1001/47/044256fc9dbft.jpghttp://s004.radikal.ru/i207/1001/c7/b64c1679e4c1t.jpg

"Безвыходных ситуаций не существует! Если нет Выхода, мы выйдем через Вход"
www.museum.dp.ua

12

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

А потім виглядала так
http://fanat.com.ua/img/news/1465.gif http://www.chernomorets.odessa.ua/img/news/photos/1320_main.jpg

13 (изменено: poligraf, 22.01.2010 15:04:23)

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

Настала черга і тих часів, коли наш клуб очолював Анатолій Раденко (з 1998 по 1999 роки). На посаді головного він змінив Анатолія Марусіна. Чому? Так як у сезоні 1997/98 наш клуб посів загальне 16 місце серед 22 команд учасниць.  Я пропоную Вашій увазі інтервю Лавренка та фото клубу тих часів (фото поганенької якості, але краще ніж нічого).

Інтервю з нагоди закінчення виступу команди в 1-му колі 8-го національного чемпіонату з футболу в першій лізі. Вболівальники «Поліграфтехніки» надовго запам'ятають вдалий фініш команди, яка в останніх матчах здобула 10 очок (перемога над ФК «Черкаси», « ЦСКА-2», «Нива» (Вінниця), нічия з «Поліссям» і зайняла почесне 8-е місце в турнірній таблиці.

-    Миколо Миколайовичу, в чому успіх такого фінішу?
-    Самий головний успіх полягає в тренерському складі футбольного клубу і головного тренера А.Раденка. На мій погляд, за останні 2 роки - це один з кращих тренерів-професіоналів у «Поліграфтехніці». А.Раденко зумів мобілізувати гравців, віднайти момент істини у важкій фінансовій ситуації, морально і фізично згуртувати колектив. Не дивлячись на недостатність реалізації створюваних можливостей за 90 хв. гри на полі ми змогли закінчити перше коло задовільно. Команда ставила задачу увійти в десятку тому, що буде дуже важким друге коло. П'ять команд покидає 1-у лігу. Ми не змогли укріпитися більш кваліфікованими гравцями, тому надіялися на мобілізаційне зерно, яке професійно згуртувало футболістів під керівництвом тренерського складу. Теорія, практика тренування, настрій команди допомогли, але була й доля удачі: перемога над ФК «Черкаси», «ЦСКА-2», ФК«Нива». Але були й «проколи». Гіркі поразки від «Шахтар-2», «Явора»,але зі «Сталлю» зіграли внічию. У«Металурга» вдома ми повинні були взяти 3 очки,а зіграли внічию. Ось наші «проколи» в першому колі.
-    Яка ситуація в клубі сьогодні, чи виплачено зарплату гравцям?
-    Ситуація в «Поліграфтехніці» досить складна. Клуб один на один в місті і в області. Перше коло припало на добудову нового стадіону. Те, що ми зробили всередині чаші - це ще не комплекс,багато ще робіт по завершенню... Великі проблеми з ПФЛ України. Згідно регламенту, команди, які приїздять на гру до Олександрії повинні мати готель від стадіону не більше 30 хв. подолання відстані. У нас готелю немає. Цю проблему треба вирішити до весни, щоб не зняли команду з 2-го кола.
Фінансовий стан вкрай поганий. Команда пішла на відпочинок без зарплати і преміальних (за виграш). Ряд футболістів можуть не продовжити контракти, психологічна обстановка в команді складна. 2 стадіони повністю на балансі клубу. Їх треба підтримувати в належному стані: освітлення, прибирання, підготовка поля, охорона. Це все вимагає додаткових коштів. У великих містах утримання стадіонів проводиться з місцевого бюджету. Ми ж самі утримуємо їх за рахунок футбольного клубу (більш 20 чол.). Може так трапитися, що коли не буде підтримки з боку обласних і міських органів влади, клуб не зможе продовжити виступ у 2-ому колі.
-    Як на це реагують гравці?
-    Вони надіються,що ми до кінця року зможемо розрахуватися з ними. Для цього шукаємо резерви. Завдяки підприємству «Інтер-Контакт», підтримці народного депутата України О.Єдіна, який є палким прихильником українського футболу, віце-, президента О.В. Гончарова ми змогли закінчити перше коло і, на мою думку, непогано. Заслуга «Інтер-Контакту» відчутна, на протязі 6-ти місяців він надавав матеріальну і фінансову допомогу клубу. Це головний критерій успіху, що «Поліграфтехніка» зайняла 8-е місце в турнірній таблиці.
- Микола Миколайовичу, ми будемо надіятися і вірити, що народний депутат України О.Й.Єдін, як палкий прихильник і меценат українського футболу і надалі буде надавати допомогу нашій команді, яка є взірцем спортивної слави не лише міста, а й області. Чи будуть зміни в команді?
Так, клуб, гравці, тренери високо цінять допомогу «Інтер-Контакту» і народного депутата О.Єдіна, який в складний час підтримує команду. Найближча перспектива, щодо зміни складу команди, так після аналізу виступу в 1-ому колі, якщо будемо грати у 2¬-ому колі, ставимо задачу бути серед 6-ти кращих команд. Не секрет, що одним з показників, які дають можливість грати у вищій лізі повинен бути «класний» стадіон. Це в нас є. Тому на слідуючий чемпіонат можна подумати і про фавориство за 1-у із 2-х путівок до вищої ліги. Але це можливо при умові, якщо цього будуть бажати городяни, депутати, мер міста, губернатор.
Сьогодні стоїть питання заміни 30% футболістів, нових гравців.І В.Мельниченко, і О.Прудкий,і О.Сендель сьогодні не відповідають    критеріям гри «Поліграфтехніки». Нападаючих сьогодні, практично, немає. Задачі і вимоги : 2-3 гравці - передня лінія, 2-3 крайні захисники. Ведуться переговори з Вінницею, про перехід С.Боровського. Якщо ми дійдемо до взаємовигідного консенсусу, то весною ми побачимо С.Боровського в «Поліграфтехніці». Зміни в команді будуть лише за умови підсилення гри. Будуть запрошені гравці, які вже мають досвід гри за першу лігу, віковий ценз яких не перевищує 25-27 років. До команди буде залучено 2-3 футболістів з «Кристалу», треба профільтрувати всі місцеві таланти, а вони в нас є. Підтвердження цьому вдалі виступи «Кристалу» на протязі багатьох років на приз «Шкіряний м'яч».
-    Футбол - це бізнес?
В певній мірі, так. Посудіть самі, купляючи гравця за 30 років, через рік-два ми не можемо повернути й половини витрачених коштів. А кожна витрата коштів повинна компенсуватися. Футбол - це і спорт, і бізнес. І від цього нікуди подітися. Буде грати він чи ні, а гроші плати.
-    Зараз футболісти у відпустках, коли буде перший збір?
В 20 числах грудня футболісти зберуться на збори. За 10-12 «втягуючих» днів, можливо   буде   контрольна   гра з «Зірко», ФК «Черкасами». Плануємо провести з футболістами Кременчука, Світловодська, Черкас, Кіровограда в нашому залі, в якому проведно ремонт. Плануємо провести професіональний турнір з призовим фондом. З нового року буде новий розклад тренувань і зборів.
-    Коли розпочинається друге коло і чи будуть зміни ПФЛ, щодо 1-ї ліги?
-    Так. Зміни будуть, я вже говорив, що 5 команд покидає 1-у лігу, 2 команди виходять у вищу лігу, а 3 команди приходять, у 1-й лізі залишається 18 команд проти 20-ти у нинішньому.
Тепер календар буде складений за принципом вдома - виїзд - по 1-й грі на тиждень у вихідні дні. Це, по-перше, збереже фізичний потенціал команди, заощадить кошти на переїздах, по-друге: більше вболівальників зможуть відвідати гру. Ігри розпочнуться в 1999 році в 20 числах березня. Ми перші дві гри будемо грати вдома.
-    Щоб ви побажали гравцям і вболівальникам міста?
-    Втратити команду дуже легко, а щоб повернути до 1-ї ліги досить важко. Лише за підтримки вболівальників, міської влади, комерційних структур, патріотизму гравців команда в змозі добре грати. Підтримавши футбол - ми підтримаємо честь і славу спорту Кіровоградщини,футбол-це свято, яке не повинно закінчуватися.
Хочу сказати, що розвиток спорту в Олександрії повинен бути масовим. Це - здоров'я, сила, радість. Для цього потрібно бажання, допомога і сприяння всіх, хто хоче бачити здоровими і сильними своїх дітей,близьких, друзів. Я вірю, що спорт в Олександрії буде жити, серед них і Великий футбол Олександрії.

У кінцевому підсумку команда зайняла 5 місце серед 20 команд.
http://s002.radikal.ru/i198/1001/b4/3341267843a7t.jpg

Хо звернути вашу увагу на 2-х гравців. Вони знизу. Це Гаврюшов (2-й ліворуч), який зараз знаходиться на оглядинах у ПФКО та С. Гецько (6-й ліворуч) - брат відомого Івана Гецько, в минулому гравця "Дніпра", "Карпат", "Кривбаса", "Металіста" тагравця Національної Збірної.

"Безвыходных ситуаций не существует! Если нет Выхода, мы выйдем через Вход"
www.museum.dp.ua

14

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

Фотка таки справді неважна!
пошукай у знайомих сканер! smile

poligraf пишет:

то весною ми побачимо С.Боровського в «Поліграфтехніці»

Перехід таки відбувся. Ярскрава особистість! Справжній улюбленець публіки.
Що чути за його сина, який зара здається тренується з Аметистом? чи може в Криму на зборах з ПФКО?

15

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

Щодо Боровського...зіграв за ПФКО 161 гру та наколотив 7 мячів.
А такі ось квиточки колись були в обігу:

http://s006.radikal.ru/i215/1001/a2/372c332a3024t.jpghttp://s002.radikal.ru/i198/1001/d7/0154339521d8t.jpghttp://s42.radikal.ru/i096/1001/45/eaf5677b370bt.jpghttp://s40.radikal.ru/i088/1001/01/b55aed280ac4t.jpg

"Безвыходных ситуаций не существует! Если нет Выхода, мы выйдем через Вход"
www.museum.dp.ua

16

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

poligraf пишет:

http://s002.radikal.ru/i198/1001/d7/0154339521d8t.jpg

і я на цому матчі був! Олександрія з усіх сил підтримувала Динамо )))

17

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

оч интересно)))ждем продолжения!!!:D

"Мы падонки - наша честь зовётся верность!"
http://i.imgur.com/kgpAN.gif

18

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

У сезоні 2000/01 наш клуб, зайнявши 3 місце, виболров право грати у Вищій лізі...І до Олександрії прийшло свято! Пропоную Вашій увазі декілька фоток та урочисті промови під час нагородження ПФКО!
Николай Лавренко:
Идея и мечты 11-летней давности сегодня стали реальностью. На этом нелегком пути были и победы, и неудачи. Сегодня я вспоминаю, как в 1994 году мы возвращались из Николаева со слезами на глазах. Но тем и хорош футбол, что прогнозировать результаты в нем невозможно. Еще обязательно должны быть удачи и мастерство исполнителей. Я благодарю наших преданных болельщиков. Эта победа – для вас!
Василий Моцный (мэр Александрии):
Александрийская земля всегда была богата футбольными традициями. Достаточно вспомнить «Шахтер» и его успешные выступления в классе Б. Искренне рад, что сегодня в единой цели совпали желания болельщиков, способности футболистов и тренеров, возможности руководства.
Валерий Баглай (представитель ПФЛ):
Сегодня исторический момент в жизни Александрии. Спасибо футболистам «Полиграфтехники», собравшим на «Нике» всю Кировоградскую область.

На фото: Лавренко та Баглай, Чопік (капітна команди) та Іванов

http://s60.radikal.ru/i170/1001/0c/0f3c28fe27e1t.jpghttp://i077.radikal.ru/1001/15/a88313fb80d7t.jpg

"Безвыходных ситуаций не существует! Если нет Выхода, мы выйдем через Вход"
www.museum.dp.ua

19

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

Чопика і Іванова в розділ Зірка!

20

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

Марко пишет:

Чопика і Іванова в розділ Зірка!

"Зірка" (Кіровоград) ??? big_smile big_smile big_smile      Було б непогано про них щось написати, але ніякої інфи ні щодо Чопіка, ні щодо Іванова у мене нема sad Може у когось є? Тоді хай поділяться з нами усіма!

"Безвыходных ситуаций не существует! Если нет Выхода, мы выйдем через Вход"
www.museum.dp.ua

21 (изменено: МоскалЬ, 28.01.2010 13:50:22)

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

http://www.imageup.ru/img67/chopik266107.jpg

Чопик Тарас     вратарь


Народився 2 лютого 1972 року в м. Львів.

1992 Переходная лига. "Газовик" Комарное
1992/93-1995/96 2 лига. "Газовик" Комарное
1996/97-1999/2000 1 лига. "Волынь" Луцк
1999/2000-2000/01 1 лига. "Полиграфтехника" Александрия
2001/02-2002/03 Высшая лига. "Полиграфтехника" Александрия
2003 "Анжи" Махачкала, Россия
2003/04 1 лига. "Нива" Винница
2004/05 2 лига. ПФК "Александрия"
2005/06 2 лига. "Днепр" Черкассы
2006/07 2 лига. "Днепр" Черкассы

Все обГУГЛил......поиски продолжаются))))


Бей своих! Чтоб чужие боялись!
ЧП под названием "Рыбка-Матюк" серьезно взбудоражил украинский футбольный мир. Но урок не пошел впрок. Нежданно-негаданно в худшую сторону понесло вратарей. Пример молодого голкипера киевского "Динамо" стал заразителен для стражей ворот черкасского "Днепра" и луцкой "Волыни". Тарас Чопик во время игровой паузы решил врезать своему молодому одноклубнику Артему Иванченко, в свою очередь, вратарь хозяев поля Всеволод Романенко, "зидановским" приемом попробовал объяснить Роману Максимюку, что тот не прав. Парадоксальность этих инциндентов в том, что свои били своих. "Отрицать негативные последствия подобного поступка Тараса Чопика я не могу, - сказал наставник "Днепра" Вячеслав Заховайло. - Такие вещи делать попросту нельзя. Но во всем есть один нюанс - наш вратарь не ударил, а просто обхватил рукой челюсть Иванченко и толкнул его. К таким действиям Чопика подтолкнуло поведение Артема, который на игровое замечание капитана команды и человека вдвое старшего за него ответил нецензурной бранью. Что поделаешь, такая сейчас молодежь. В минувшие времена все было иначе. Однако это не снимает вины с Тараса. Несмотря на то, что он уже успел извиниться перед Иванченко, обязательно будет серьезно наказан". big_smile

"Мы падонки - наша честь зовётся верность!"
http://i.imgur.com/kgpAN.gif

22 (изменено: МоскалЬ, 26.01.2010 15:10:41)

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

2002-2003)))

http://www.imageup.ru/img53/thumb/x_bc3dd0a8264370.jpg

"Мы падонки - наша честь зовётся верность!"
http://i.imgur.com/kgpAN.gif

23 (изменено: poligraf, 26.01.2010 18:19:31)

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

Продовжуємо тематику: Зірки нашого клубу. І на черзі - Сергій Лактіонов. Вибачайте, але фото з ним ніде не знайшов, тому вашій увазі статистичний матеріал та інтервю за 2000 рік (інтервю записав Микола Коваль).

Сергей Лактионов:
Родился 3 октября 1967 г. в с. Нововладимировка Голопристанского района Херсонской области.
Первый тренер – В.Г. Киянченко (киевский спортинтернат).
Амплуа – полузащитник.
Выступал за команды: «Зирка» (Кировоград) – 1985-85, 1988-89, 2000-02; СКА Киев – 1986-87; «Заря» (Бельцы, Молдова) – 1989; «Кремень» - 1990-92; «Полиграфтехника» - 1993-96, 1999 (157 игр – 19 мячей); «Нефтехимик» (Нижнекамск, Россия); «Борисфен» - 2000.

В детстве, как и большинство мальчишек, увлекался футболом. Видно, получалось неплохо, и однажды мой брат и учитель физкультуры отвезли меня на просмотр в Киевский спортинтернат. Взяли на год с испытательным сроком, потом даже хотели отчислить как бесперспективного. Помог «Кожаный мяч». Выступая за Херсонскую область, я приглянулся тренерам юношеской сборной Украины и вскоре уже выступал за сборную республики на приз ЦК ВЛКСМ «Юность». В зональных соревнованиях мы были первыми, а меня признали лучшим нападающим турнира. Победили мы и в финале всесоюзного турнира в Белгороде, потом меня пригласили на тренировочный сбор юношеской сборной Союза. Когда же я приехал в интернат забирать документы, то мне их уже не отдавали…
Когда вы впервые оказались в Кировограде?
После окончания спортинтерната меня, 17-летнего мальчишку, пригласил в «Зирку» Ю.И. Горожанкин. Немаловажным был и тот факт, что мне, совсем еще молодому человеку и футболисту, помогли поступить на факультет физического воспитания Кировоградского пединститута. В 1984 г. ко мне лишь присматривались тренеры и партнеры, зато уже в следующем году я стал игроком основного состава. А затем пришло время служить в армии, и, так как особых вариантов не было, я оказался в киевском СКА. Правда, за два года игр провел не так и много. Учитывая, что в СКА тогда «служили» Хапсалис, Каплун, Яловский, Художилов, Ралюченко, Свистун, Тропанец, Гайдаш и другие, пробиться в основной состав команды было нелегко. Затем на два года я вновь вернулся в Кировоград, а перед уходом в «Кремень» успел поиграть в западной зоне второй лиги за молдавскую «Зарю». В Кременчуге, куда меня пригласил президент В.Н. Дмитренко, отыграл три года. В течении первого полугодия получил квартиру, женился (жена – Ира, сын – Игорь). О той команде у меня остались наилучшие воспоминания, но в 1992 г. руководство клуба «ушло» главного тренера В. Лозинского. Со временем пришлось «уйти» и тем, кто его поддерживал…
И вы вновь оказались на Кировоградщине, на этот раз в Александрии…
Да, в «Полиграфтехнику» меня пригласил Ю.Г. Коваль. В Александрии я провел в общей сложности почти 5 сезонов, выступая на месте левого полузащитника. В 1996 г. получил сразу два предложения – от «Ворсклы» и нижнекамского «Нефтехимика». «Ворскла» выступала в высшей лиге, «Нефтехимик» - в первой российской лиге. Смущала и отдаленность Татарстана от дома. Но условия тогда в России были намного лучше. В Нижнекамске мне предоставили 2-х комнатную квартиру, со мной были жена и ребенок. И условия контракта выполнялись четко. Вместе со мной играли украинские легионеры Сергей Романишин и Владислав Лютый. Микроклимат в команде был бесподобный, и коллектив выступал удачно. Вообще я считаю тот период времени (1993-1998, Александрия – Нижнекамск) лучшими в своей карьере.
После обвала рубля и экономического кризиса в России пришлось вернуться домой?
Да, изменились условия, начался поиск нового клуба. Тренировочные сборы прошел с липецким «Металлургом», но в итоге вновь оказался в «Полиграфтехнике». Здесь, кстати, тоже все складывалось не так уж просто. В сезоне 1998/99 при задаче войти в лучшую 6-ку команда финишировала 5-й. Но стоило 9-й чемпионат начать неудачно, оказалось, что я не оправдал надежд. Да и условия контракта руководством клуба не выполнялись.  Когда «Борисфен» принял А. Бузник, он и попросил помочь молодой команде решить задачу выхода в первую лигу. Задачу то мы выполнили, но условия оказались еще хуже чем в Александрии. Ребята не получали ни премиальных, ни хотя бы символических подарков. И вот я оказался в «Зирке».
Не страшно трижды входить в одну и ту же реку?
Кировоград для меня родной город. Здесь я сделал первые шаги в большом футболе. Из этого города у меня жена. Квартира у нас в Кременчуге.
На протяжении 16-летней футбольной карьеры игрока тебе довелось поработать под началом многих тренеров. Что ждет тебя, когда повесишь бутсы на гвоздь?
Я вспоминаю тех, с кем пришлось играть (Николай Латыш, Николай Федоренко, Александр Хапсалис). Это было не только огромное удовольствие, но и отменная школа. Юрий Горожанкин много с нами работал. Оставался после тренировок, доверял молодым. Юрий Коваль также строит свои отношения на доверии, что очень важно для футболистов.
Что же касается меня, то я также готовлюсь к тренерской работе, веду дневник, записываю самое полезное.

"Безвыходных ситуаций не существует! Если нет Выхода, мы выйдем через Вход"
www.museum.dp.ua

24 (изменено: poligraf, 27.01.2010 09:51:59)

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

В історї кожного ФК бувають свої злети та болючі падіння. Хтось - "народжується", а хто і "помирає". На сьогодняшній день багато ФК, які колись навіть грали у Вищій лізі України, вже просто не існує. Україна, у футбольному розвитку, далеко до Європи і не всі клуби можуть нормально фінансуватися. Так вже сталося, що саме з-за фінансових негараздів 3 липня 2003 р., на деякий час, припинив існування і наш любий ПФКО. Багато хто з Вас чув про ті далекі події, але не всі з Вас були їх свідками. Тож, заповнюємо цей пробіл...
Знайшов невеличку статтю саме за липень 2003 р. в газеті "Олександрійський тиждень" і фотку останнього товарняку  ПФКО.

Усі сподівання на останній шанс продовжити виступи в чемпіонаті України з футболу ФК "Олександрії" виявилися марними — клуб знято зі змагань і, як  військову частину, буде розформовано. Тому останній матч на КСК "Ніка", який наші зіграли проти "Дніпра ", став для олександрійських уболівальників матчем прощання з Великим Футболом. Понад півтисячі їх зібралися провести в останню путь улюблену команду минулого четверга. Прикметно, що команда не розбіглася — усі основні гравці ФК "Олександрії", за винятком Шевчука, який уже тренувався з "Оболонню", вийшли на поле. Приїхав і Євген Кучеревський, й основа "Дніпра", за винятком травмованого Олега Венглинського.
Сумне й тягуче видовище — півтисячі вболівальникам спостерігати за останньою грою улюбленої команди, яка нічим не заслужила ні вильоту з вищої ліги, ні, тим більше, зняття зі змагань взагалі. Ламати  — не будувати. Відома й прописна істина.
Зрозуміло, що тепер не скоро в Олександрії з’явиться спортивна команда  найвищої майстерності. Втрата футбольного клубу загострює ще одне відчуття: того, що місто
цілковито й невпинно скочується у якусь прірву. Тепер усе більше місто обростатиме І травою аури провінційності. Залишилося втратити холдинг, і тоді почнеться цілковите вимирання й деградація.
У зв'язку зі "штучним" вильотом пригадується добрі починання тих років, коли в Україні створювалася Професійна футбольна ліга, коли її адепти запевняли: ліга створюються, аби в майбутньому підтримувати і матеріально мало благополучні клуби, підіймати марку ВСЕУКРАЇНСЬКОГО футболу. Сьогодні ці плани — в далекому минулому. Правило футбольного сьогодення: не маєш грошей — до побачення, на твоє місце прийдуть товстосуми. Саме за таким принципом — банкрутства — ФК "Олександрія ", у плани якого, на думку футбольних фахівців, у разі футбольного благополуччя цього сезону могло бути зайняття 5-го місця, залишає Великий Футбол. А команда, між іншим, встигла доукомплектуватися — що видно було й по останніх двох матчах із "Дніпром" — з'явилися, й навіть почувши прикру звістку, не покидали клубу нові гравці — Лукашук, Ружицький, Рощик... З Дніпром" зіграли 1:0 і 0:2. Похнюплено залишили стадіон, провели ще кілька раніше запланованих контрольних матчів — із "Кривбасом" та  "Ворсклою". І почали —    від тренера до гравця запасу — шукати щастя на ниві працевлаштування. Отже, не тільки гірники, вчителі та медики стали в місті безробітними — легіон їх поповнили й олександрійські футболісти. І ніхто вже не позаздрить 3 тисячам гривень гравця ФК "Олександрія", які отримував він — знову ж таки, як і всі ми, із запізненням — у випадку, коли тричі на місяць виходив в основі по 90 хвилин (для порівняння зарплати футболістів: у «Дніпрі» — 30 тисяч, у "Шахтарі" — 60 тисяч гривеньок). Тільки хіба що поодиноко сплакне-засумує той чи інший вболівальник,  проведе ще кілька безсонних ночей. А далі — або вболіватиме за "Зірку" чи    Мілан", або взагалі наплює на це хобі, коли гірким ножем згадуватиметься випадок із рідною командою.

Інтерв’ю з тренером, Р.Покорою:

Романе Михайловичу,  не хочеться починати з поганого — розкажіть, будь ласка,  все спочатку.   Як починався Великий  Футбол в   Олександрії,   про себе?
— 10 років я грав за "Карпати" (Львів) і "Металіст" (Харків). У . 1981 році, коли мені виповнилося 33 роки, і став тренером. Спочатку тренував команду олімпійського футбольного резерву, потім — львівські футбольні колективи, працював за кордоном. Та чотири роки тому мені раптом зателефонував Микола Миколайович Лавренко і запросив відвідати матч "Поліграфтехніки" із "Шахтарем-2". "Поліграфтехніка" тоді перебувала на дні турнірної таблиці 1-ої ліги, програла вона и той матч. Однак, у матеріальному відношенні все в команді було просто чудово — і я не розумів, як при такому забезпеченні команда може так слабко виступати. Звісно, довелося провести селекційну роботу. Після цього почалася клопітка праця зі згуртування гравців та прищеплення їм основ тактики. Головною проблемою було збалансувати всі лінії — атаки, оборони й півзахисту. Це дало свої результати: після першого кола ми фінішували другими, я підійшов до Лавренка і сказав, що готовність гравців є надзвичайно високою — нам під силу вийти у вищу лігу. Микола Миколайович на перших порах був навіть дещо приголомшений від цієї моєї звістки, адже розумів, що у вищій лізі зовсім інший футбол — і тактично, і у фінансовому плані. Гра, яка вирішила долю вищої ліги, вважаю, була в Одесі, де, зігравши внічию з "Чорноморцем", ми практично "поховали " шанси цієї команди. За 10-8 турів, коли було зрозуміло, що ми виходимо до вищої ліги, про це було повідомлено в пресі — фактично розпочалася підготовка до футболу найвищого гатунку.
Скажіть,  будь ласка, який із двох сезонів у вищому дивізіоні українського футболу видався легшим?
Безумовно, 11-й чемпіонат України. Навіть незважаючи на те, що нам довелося грати по його закінченні стикові матчі. Просто в сезоні 2001-2002 ми грали зі всіма практично на рівних — у вищій лізі ще не було такої конкуренції, більшість клубів були рівними й у фінансовому відношенні, і у футбольному — не було ще стільки легіонерів. У попередньому, 12-му чемпіонаті загострилася не тільки конкуренція, а й упереджене ставлення до ФК  "Олександрія". Тому кожне очко доводилося виборювати подвійними потом і кров'ю. Тим більше, я маю сказати своїм хлопцям "спасибі за те, що вони додали у вольовому відношенні і зіграли на рівних з усіма 15 клубами - конкурентами і посіли, вважаю, дуже високе 13 місце. Так, програвали 5:0 і 5:1однак, ніколи не опускали рук — і виходили на наступний матч абсолютно зібраним готовими битися до кінця. Подивіться і результати: у першому колі ми взяли 16 очок, у другому 14 — майже рівна кількість —    це незважаючи на те, що в 2-му колі зіграли
менше матчів на своєму полі.
Скажіть,  будь ласка,  коли ви відчули,   що має статися катастрофа?
Дуже  яскраво це  відчули десь приблизно місяць тому. Хоча й доти, коли Микола Миколайович переїхав до Вінниці, ви було зрозуміло, що це не віщує нічого хорошого для клубу — ні Олександрії, ні Кіровограду команда виявилася не потрібної це й засвідчили останні події. Хоча передбачати фінансове лихо я почав ще взимку. Але були сподівання на краще. Зараз вони розвіялися, як дим.
Романе Михайловичу, практично подібний випадок,  як із ФК   "Олександрія",  може  означати,  що в  будь який момент можна  зняти  будь-яку команду зі змагань, навіть  чемпіона України.   Ось,   наприклад, "Ворскла" накупить  гравців,   виграє  чемпіонат, а грошей на внесок не буде і...  можна зняти  чемпіона.
Звичайно, що за часів Радянського Союзу подібне було б просто неможливе. Та
випадки, як з ФК "Олександрія ", щоб із змагань зняли команду з вищої ліги,  відомі
лише в Угорщині. Але таке життя:  зараз усе вирішують  гроші: є гроші —  граєш,
немає — ...
—    Шкода,  напевне,   залишати клуб і місто,  яким ви віддали 4 роки свого життя ?
—    Себе — хоч я тепер безробітний і хтозна, як працевлаштуватися, — не так. А  от хлопців  шкода.  Навіть дивитися  на  них важко — пригнічені. А ви уявіть собі: в кожному матчі битися, щоб потім перестати бути футбольною командою. Після того, як перемагаєш (а я вважаю ФК "Олександрію" клубом,  який дуже гідно відіграв  сезон) тебе  раптом  визнають  ніким.  Хлопці - молоді, після того важко вірити у фейр плів, у чесність футболу...

Говорити далі було важко: усе сказано. Сказано дуже лаконічно й просто. Як оця остання фраза, кинута капітаном команди Тарасом Чопиком журналістові й місту: "Все! Зустрінемося у другому житті, панове!" Це сказав хлопець, який ніколи не відмовлявся від діалогів із уболівальниками і пресою. Це — Чопикове переосмислення ситуації: справді, перше життя й суперзірки олександрійського футболу, і вболівальника ФК "Олександрії" закінчилося. Чи можливе друге життя? — хтозна. Однак це вже точно буде якесь друге життя. 

http://s003.radikal.ru/i201/1001/c1/84db28ba7b57t.jpg

"Безвыходных ситуаций не существует! Если нет Выхода, мы выйдем через Вход"
www.museum.dp.ua

25 (изменено: poligraf, 27.01.2010 13:06:10)

Re: ПФКО: 20 років надій, перемог та життя.

Коли кидаєте ту чи іншу статтю спочатку перевірте чи немає її на сайті - розділ "Історія"

"Безвыходных ситуаций не существует! Если нет Выхода, мы выйдем через Вход"
www.museum.dp.ua