Інтерв’ю з лідером фанатів Олександрії
Підготовлено ultras.org.ua
Поки ми готуємо звіт по Першій лізі за першу половину сезону, пропонуємо вашій увазі невелике інтерв’ю з лідером олександрійських фанатів, який погодився відповісти на наші питання. Коротко про все найголовніше. Сподіваємось, з початком міжсезоння у нашого сайту буде можливість збільшити кількість інтерв’ю з фанатами самих різних клубів. Нудно точно не буде…
— Розкажи будь ласка про себе. Скільки тобі років, чим займаєшся в звичайному житті?
— Мені 24 роки. У вільний час ходжу в зал побігати у футбол або провожу час вдома разом з дружиною.
— Як давно сформувався ваш фанатьский рух? Розкажи про історію створення та формування руху.
— Двіж у нашого клубу був від самого його заснування – 1990-й рік, але самі розумієте, хто там був. Звичайна активна кузьма, яка напивалась перед матчем і поводила себе на стадіоні трохи активніше ніж вся інша маса. Наша організація з’явилась в 2007-му році. На той час був такий собі фан-рух, який міг останні 3 хвилини стоячи підтримати команду. Молодим пацикам це все набридло і ми, 6 активістів, пішли на окремий сектор. Нам в спину кричали, що ми на наступний матч повернемось на сектор, бо у нас нічого не вийде, але і по цей день двіж існує.
-Які стосунки у вас з командою? Чи часто гравці спілкуються з фанатами за межами стадіону?
— Між фанатами і командою тісні стосунки. Місто маленьке, футбіки всі як на долоні і нам часто випадає нагода з ними потріщати. Іноді даємо їм на горіхи після поразки, але все це швидко забувається. Ну і влітку граємо з ними товарняк, таким чином відкриваючи сезон.
— Розкажи про найкращий перфоманс, організований вашим рухом. А також про найяскравіший виїзний матч?
— Дуже важко назвати щось одне, найкраще. Ми намагаємось на важливі матчі зробити якісний перфоманс. Так, на кожне дербі у нас якісні банери. Та і на кубок також є багато гарних робіт. Зараз з цим пауза. Гроші кидаємо в АТО. Найцікавіший виїзд був Добромиль. 15 чоловік майже добу жили у Львові на вокзалі. За цей час було дуже багато історій. І матч, де наші перемогли. Ну а найсмішніший епізод — везуть нас акаби з Добромиля у Львів. Зупинились біля магазу, зайшли, затарюємся, а мусор каже — ви пиздите товар у магазах? Ми робимо наумнячені морди і відповідаємо — ні!, ніколи! А він нам відповідає — а ми да, відкриває холодильник, бере пару пачок морозива і в пазуху. Ми тоді оху*ли.
— Ваша команда деякий час грала у Прем’єр-лізі, чи вплинуло якось це на рівень підтримки та кількість людей на секторі?
— На жаль, був аншлаг на матчах тільки з топ-клубами, а так — без вагомої різниці.
— Розкажи про відносини з фанатами інших клубів до та після оголошення перемир’я?
— Не хочеться ворушити старе. Поки зараз перемир’я, хай про всі війни забудемо. Звичайно, як і у всіх у нас були і друзі і вороги..
— Розкажеш про рівень «навколофутбольного» спорту вашого руху, та про вашу молодь? Чи займаєтесь ви фізичним розвитком та підготовкою ваших хлопців?
— Ми за здоровий спосіб життя і займаємось спортом. Зараз це в тренді.
— Як вважаєш, який з фан-рухів Першої ліги є одним з топових? В «навколофутболі» та перфомансах.
-Зараз всі рівні. Когось виділити важко, але якщо зворушити минулі роки, то вважаю, що у нас був один із найяскравіших перфів.
— Звичайно не можна не згадати про політику та події в Києві, на Майдані, та по інших містах України. Чи приймали ви участь у якихось з цих подій? Можливо в своєму місті.
— Дуже багато неприємностей приніс 2014-й рік. Скажу відверто, я не був на Майдані. В цей час я був за кордоном, але слідкував за всіма подіями. Скажу так, там де я був були лише російські канали, і був я не в Росії, то інформація, яку я там отримував, дуже відрізнялась від реалій.
— Можливо хтось з ваших хлопців бере участь у АТО на сході? Якщо можеш, розкажи про це детальніше.
— Є добровольці, які зараз в АТО. Прикро, що деякі вже ніколи не повернуться додому. Земля їм пухом. Ми їх не забудемо. А ті пацани, які живі і там служать — хай їх Бог береже.
— Зараз у вас є можливість звернутись до росіян та фанатів російських клубів.
Прикро, що російські колеги так відреагували на всі ці події. Багато людей знають, коли росіяни приїжджали в Україну і просили допомогти в українців, щодо вирішення питання з чурками на Манежній. Наші не відмовили, але коли наші звернулись по допомогу, то….
— На завершення, побажай чогось нашим читачам, можливо ще є ще про що розповісти.
— У цей тяжкий час хочеться побажати всім миру над головою. Будемо сподіватись, що цей жах колись закінчиться. Хочеться, щоб всі українські клуби грали на своїх стадіонах і їх підтримували вболівальники із щасливими очима.
Фанаты
Евгений Македонский 03.12.2014.